Як зібрати передачу в спецприймальник, СІЗО та колонію

У російських містах людей затримують за акції протесту проти вторгнення в Україну, у СІЗО та колоніях залишаються політвʼязні. Затриманих та увʼязнених утримують у поганих умовах, тому їм потрібна допомога «з волі». У цій інструкції ми розповімо, як правильно зібрати передачі до різних установ.

Глосарій

Спецприймальник. Перебуває у віданні МВС та слугує для утримання тих, кому суд призначив адміністративний арешт. До суду затримані перебувають у відділенні поліції.

ІТУ (ізолятор тимчасового утримання). Також належить до МВС, але призначений, як правило, для підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів, яким поки не обрано запобіжних заходів. Якщо у спецприймальниках немає місць, адміністративно арештованих можуть розмістити в ІТУ

СІЗО (слідчий ізолятор). Сюди поміщають людей, обвинувачених у скоєнні злочинів, після винесення постанови про арешт. У СІЗО ув’язнених утримують у закритих камерах. Установа належить до ФСВП.

ШІЗО (штрафний ізолятор). Окрема частина установи ФСВП, в якій розташовані камери для тих, хто порушив режим утримання. Там увʼязнених ще більше обмежують у правах.

ПКТ (помешкання камерного типу). Окрема частина колонії з більш суворими умовами утримання, ніж у ШІ3О. Туди відправляють за «злісні» порушення режиму.

Що таке передача?

Передачі — це продукти харчування та речі, що передаються увʼязненим. Вони необхідні, тому що в установах МВС та ФСВП не завжди дотримуються нормативів, встановлених законом. Наприклад, не видають засоби гігієни в необхідній кількості, не забезпечують водою та достатньою кількістю їжі.

Робити передачі може будь-яка повнолітня людина — неважливо, чи є вона родичем увʼязненого чи ні. Одна людина може зробити передачу лише одному ув’язненому протягом дня.

Передачі необхідно суворо координувати, адже їх місячний ваговий ліміт обмежений, а в деяких колоніях є обмеження на кількість передач. Зазвичай за цим стежать близькі родичі або група підтримки увʼязненого.

Якщо ви не родич, будь ласка, не робіть передачу без узгодження з близькими, адвокатами або групою підтримки. Якщо ви передасте щось без узгодження, то у іншої людини передачу можуть не прийняти.

Загальні правила передач не завжди застосовні:

• до увʼязнених виховних колоній (тобто колоній для неповнолітніх)
• до увʼязнених в ШІЗО та ПКТ (для них є обмеження)
• до людей з обмеженими можливостями, вагітним жінкам і жінкам з грудними дітьми (для них є послаблення)
• до увʼязнених після голодування (їм потрібне спеціальне харчування)

Бюро передач

Бюро передач — це невелике приміщення на території установи, де можна передати речі для засудженого. Перед тим, як йти туди, краще перевірити години роботи на сайті установи.

3 собою треба узяти:

• Паспорт
• Ручку
• їжу та речі для передачі
• Роздруковані бланки заяви на передачу (їх можна взяти на місці, але краще взяти з собою)
• Маленькі поліетиленові пакети на випадок, якщо буде потрібно щось пересипати
• Один-два великі пакети, в яких передачу віддадуть увʼязненому
• Прозорі пластикові пляшки для рідин та пластикові контейнери для більш густої їжі

Що з чергами в бюро передач?

У деяких установах працює сервіс ФСІН.Вікно для попереднього електронного бронювання місця у черзі. Передача в живій черзі зазвичай займає від 30 хвилин до трьох годин. Правила черги скрізь різні: десь вона йде паралельно з електронною, а десь зранку приймають електронну чергу, а потім — живу.

Адміністративний арешт і спецприймальник

Людину затримали та посадили в автозак

Під час акцій протесту поліцейські зазвичай чекають, коли автозак заповниться затриманими — а це може зайняти кілька годин. Поки людину не доставили до відділення поліції, в автозак їй можна спробувати передати воду, поживні батончики, пауербанк, зарядний провід та контакти адвокатів. Для цього потрібно попросити поліцейських, але чи передадуть вони речі, залежить від їхнього бажання та вашої наполегливості.

Людину привезли до ОВС чи суду

Іноді до відділу поліції чи суду під різними приводами не пускають відвідувачів. Тому в суді (у адміністративних справах) треба кликати адвоката, щоб той спустився та забрав передачу, а в ОВС — говорити з черговим у відділі.

Якщо в ОВС передачу не приймають, то можна посилатися на:

• пункт 20 постанови Уряду Російської Федерації від 16 квітня 2012;
• додаток № 4 до цієї постанови.

Якщо ви знаєте ПІБ затриманого, ви маєте при собі паспорт і ви прийшли у години прийому (зазвичай о 10:00–18:00 з перервою на обід о 13:00–14:00), передачу у вас прийняти зобовʼязані.

Якщо ви прийшли не в години прийому, то вам потрібно спілкуватися з черговим. Найчастіше вони, не бажаючи мати у себе у відділі кілька десятків голодних людей, все ж таки дозволяють зробити передачу.

Під час масових акцій поліцейські часто оголошують план «Фортеця», щоб не пускати захисників до затриманих. Зробити передачу у такому випадку стає майже неможливо. Проте «Фортецю» можна пробити завзятістю: масовими дзвінками до відділу та письмовими скаргами на імʼя чергового. Також можна попросити про допомогу муніципальних депутатів, адвокатів та членів ОНК. Не факт, що їх пустять, але інколи це допомагає.

Людину помістили до спецприймальника

Після арешту людину доставляють до спецприймальника. Там вона може перебувати до 30 діб. Правила передач можуть відрізнятись в залежності від приймача, тому краще уточнювати їх на сайті установи. Максимальна загальна вага передач — 30 кілограмів за весь час арешту, кількість передач та посилок не обмежена.

Точно можна передати:

• нарізаний хліб
• сушки та сухарі
• пряники
• печиво та цукерки без алкогольної начинки або просочення
• сир твердих сортів та копчену ковбасу
• воду
• засоби гігієни: зубну щітку та пасту, сухі та вологі серветки (без спирту), туалетний папір
• медикаменти (суворо з рецептами від лікаря спецприймальника)
• килимок-пінку
• ковдру та спальний мішок
• книги
• папір, ручку (з синім або чорним чорнилами), конверти та марки
• матеріали справи

Попереднє ув’язнення та СІЗО

У СІЗО можна передати 30 кілограмів на місяць — рахуються як звичайні передачі, так і замовлення через інтернет-магазин. Посилки та все куплене ув’язненим на особисті гроші не вважаються, але вага посилок обмежена.

Чоловiк-ув’язнений може мати до 50 кілограмів особистих речей і продуктів (документи не в рахунок). Ліміт для жінок-ув’язнених — 30 кілограмів. Для вагітних і жінок, з якими в СІЗО перебувають діти молодше трьох років, ліміту немає.

Іноді провокатори спеціально передають непотрібні речі ув’язненому, щоб вичерпати його ліміт. У таких випадках ув’язнений може оформити письмову відмову від передач конкретної людини.

Потрібно розуміти, що багато речей у СІЗО це досить незручно. По-перше, там майже немає місця для зберігання. По-друге, речі буде складно перевозити, якщо людину етапують до колонії. По-третє, у колонії речі вилучають та відправляють зберігатися на склад. Якщо їх не вкрадуть, то за час ув’язнення вони ризикують стати непридатними.

Що заборонено передавати?

Усі передачі доглядають. Ви повиннi бути готовими до того, що вас попросять розпакувати продукти та перекласти їх у прозорі пакети.

Список заборонених продуктів повинен висіти на стенді у бюро передач або на сайті установи. При цьому кожен СІЗО має статут і «розпорядження начальства». Чи пропустять якийсь продукт або річ залежить від конкретного співробітника на місці.

Також у багатьох установах є сезонні обмеження. Наприклад, влітку не можна передавати продукти, якi швидко псуються, оскільки в камерах і бараках можуть бути відсутні холодильники.

Забороненi продукти:

• предмети, речовини та продукти, які становлять небезпеку для життя та здоров’я або можуть бути використані як знаряддя злочину (наприклад, ножі та запальнички);
• продукти, що вимагають приготування (крім тих, що можна залити окропом);
• домашні консерви;
• яйця;
• соуси;
• ягоди, кавуни, дині, ананаси, гриби;
• продукти в залізній та скляній тарі;

Що можна передати?

Продукти

• мити сухі фрукти без великих кісточок (яблука та груші); не усюди — банани, мандарини, апельсини, лимони (взимку можна умовити приймаючого тим, що у в’язня нестача вітамінів);
• овочі — цибуля, часник, морква; не усюди — огірки та помідори;
• сухофрукти без кісточок — курага, чорнослив, родзинки, інжир, фініки; горіхи без шкаралупи;
• чай — тільки чорний листовий, без добавок; чай у пакетиках приймають не скрізь;
• кава та какао (можуть попросити пересипати в прозорий пакет);
• білий кусковий цукор;
• цукерки та карамельки без начинки;
• печиво, пряники, вафлі — все без начинки, глазурі та посипання;
• сухарі, сушки, бублики;
• хліб;
• шоколад, мармелад;
• мюслі та каші без добавок (можуть попросити пересипати в прозорий пакет);
• супи, вермiшель, картопляне пюре швидкого приготування (без приправ та спецій);
• сирокопчена ковбаса (зазвичай у нарізці, але іноді вимагають батон повністю), варено-копчена ковбаса (тільки взимку), копчена риба (без кісток), сало — все має бути у вакуумній упаковці та з наклейкою магазину із зазначенням терміну придатності;
• молоко у прозорій пластиковій пляшці (з терміном зберігання не менше 10 дiб при температурі до 25°C);
• йогурт питний у пляшці, кисломолочний сир (все без добавок, з тривалим терміном зберігання при температурі до 25°C);
• вершкове масло, сир твердих сортів (у фірмовому впакуванні із зазначенням терміну зберігання);
• глазуровані сирки;
• іноді дозволяють передати соки та напої в упаковці тетрапак, але краще уточнити заздалегідь;
• також іноді дозволяють передати м’ясні та рибні консерви.

Продукти повинні бути в прозорих поліетиленових пакетах або фабричній упаковці із зазначенням термінів зберігання. В одних установах продукти можна розфасувати заздалегідь, в інших вимагають це зробити прямо перед бюро передач. Якщо ви не знаєте правил установи, не потрібно наперед розпаковувати продукти, пересипати та переливати їх. Якщо ви купуєте продукти на вагу, на них має бути цінник із зазначенням ваги. Якщо продукти купили на ринку, можна записати їхню вагу, а потім піти до супермаркету та взяти відповідну наклейку.

Засоби гігієни

• господарське мило (якщо передача вперше — з пластмасовою мильницею);
• туалетний папір;
• пластмасова зубна щітка (вперше — із пластмасовим футляром) та зубна паста в пластмасовій упаковці;
• вологі та сухі серветки без вмісту спирту;
• шампунь, гель для душу, гель для гоління (у прозорій пластиковій упаковці або з прозорою пляшкою для переливання);
• кульковий дезодорант (не аерозольний, без вмісту спирту, в пластмасовій упаковці);
• крем у пластикових тюбиках;
• пральний порошок (можуть попросити пересипати у прозорий пакет);
• пластиковий таз для прання;
• гумові рукавиці;
• губки для миття посуду;
• засіб для миття посуду у прозорій упаковці;
• мочалку;
• рушник (можуть не прийняти);
• біла постільна білизна — два простирадла і наволочку (можуть не прийняти);
• щипчики для нігтів (без колюче-ріжучих елементів та пилок);
• одноразові бритви;
• гребінець;
• жінкам — прокладки та тампони (у СІЗО їх видають дуже мало).

Одяг

Перелік дозволеного одягу є у додатках до правил внутрішнього розпорядку (ПВР). Як правило, не дозволяють передати одяг із принтами та логотипами, камуфляжний одяг, а також одяг із застібками та шнурками. Якщо ви не знаєте точного розміру одягу, краще вибрати той, що більше.

• труси, шкарпетки;
• термобілизна;
• футболки;
• светри;
• спортивний костюм;
• штани, джинси;
• взуття без супінаторів, шнурків та металевих набійок — наприклад, кросівки на липучках;
• гумові капці;
• куртка;
• шапка;
• вовняні рукавички або рукавиці;
• велика сумка для зберігання речей;
• беруші та маска для сну (в СІЗО може бути світло і шумно цілодобово).

Що ще?

• кип’ятильник потужністю до 0,6 кВт (у деяких СІЗО приймають тільки певні кип’ятильники або пластикові чайники, тому краще уточнити заздалегідь)
• цигарки — навіть якщо ув’язнений не палить, вони стануть у пригоді як валюта для обміну (десь приймають прямо в пачці, десь потрібно пересипати в щільну торбинку ­— тоді краще додати цигарки до списку передачі останнім пунктом, щоб торбинка залишилася нагорі усіх речей і цигарки не зламалися)
• сірники (можуть попросити пересипати в торбинку)
• пластикові філіжанку, тарілку та миску
• канцелярське приладдя — олівець, синя або чорна ручка без пружин, зошити без пружин, папір, конверти з марками
• листівки, щоб ув’язнений міг підписувати їх і надсилати близьким
• папку для паперів, щоб возити документи до суду і назад (до колонії, але не можна до СІЗО)

Передачу можуть не ухвалити?

Так. Передачу не приймуть, якщо ув’язненого перевели в іншу установу, відвезли на суд або слідчі дії, утримують у карцері, або якщо передача перевищує дозволений ліміт.

Як надіслати посилку?

У посилках можна передавати те саме, що і в передачах, окрім швидкопсувних продуктів. Для цього потрібно купити в поштовому відділенні коробку придатного розміру, покласти туди речі та продукти, заповнити бланк на передачу і все це відправити поштою. Посилки йдуть повільніше за передачі, тому краще вибрати відділення ближче до СІЗО.

Як передати книги?

Зазвичай в ізолятори можна відправити книги посилкою, але в деякі СІЗО їх можна доставити тільки через сервіс OZON. Для цього потрібно додати книги до кошика покупок, увести ПІБ та дату народження одержувача, вибрати доставку поштою і вказати адресу ізолятора. У коментарі потрібно вказати, що доставити посилку необхідно «в бюро передач СІЗО». Після прибуття до СІЗО книги передадуть до місцевої бібліотеки, звідки ув’язнений зможе на деякий час узяти їх собі.

Зокрема, надіслати можна правничу літературу: наприклад, Кримінально-процесуальний кодекс, Кримінально-виконавчий кодекс, правила внутрішнього розпорядку в СІЗО тощо.

Як передати ліки?

У медичних частинах СІЗО та колоній повинні бути основні ліки, але на практиці їх часто не вистачає.

Щоб передати ліки чи вітаміни, їх має призначити лікар установи. Для цього ув’язнений має повідомити медичну частину щодо проблем зі здоров’ям. Якщо в СІЗО немає необхідних препаратів, лікар має виписати рецепт. Близькі ув’язненого можуть забрати його в бюро передач.

У медичних передач інший графік: його можна знайти в бюро передач або на сайті установи. Зазвичай на передачу ліків потрібно записатися заздалегідь телефоном. До того ж для таких передач існує окремий бланк.

Важливо: зберігайте чеки на ліки.

Через те, що в СІЗО постійно ввімкнене світло, у людей часто псується зір, тому їм можуть знадобитися окуляри. Їх можна передати передачею або посилкою за наявності рецепта, засвідченого тюремним лікарем-офтальмологом. Окуляри (як лінзи, так і оправа) і футляр мають бути пластмасовими, без металевих деталей.

Колонія

Що передати в’язню перед транспортуванням до колонії?

На в’язня, якого засудили до реального терміну, чекає етапування — тобто перевезення із СІЗО до колонії. Заздалегідь дізнатися, куди етапують людину, не можна (крім випадків, коли йдеться про колонію-поселення, і суд наказав дістатися туди самотужки). Колонія може розташовуватися в іншому регіоні, а етапування може тривати кілька тижнів. До того ж побутові умови в потязі вкрай кепські, і вільного простору там майже немає. 

Адміністрація СІЗО має відправити людину на етап упродовж 10 днів після отримання звістки про набуття вироком чинності. Важливо встигнути протягом цього часу дізнатися у в’язня, чого йому не вистачає.

Можна передати

• пластикову пляшку — вона стане в пригоді, якщо в потязі не будуть виводити до туалету
• вологі серветки — вони замінять душ
• теплий одяг і капці
• цигарки
• їжа має бути легка, але поживна — наприклад, локшина швидкого приготування, цукерки, цукор, чай
• кілька літрів води

Запропонуйте в’язню взяти якнайменше книжок, навіть якщо він багато читає. Вони важкі, їх незручно нести, тим паче — у кайданках та в умовах постійних перевірок і обшуків.

Що передати до колонії?

У колоніях максимальна вага однієї передачі чи посилки становить 20 кілограмів, бандеролі — п’ять. Кількість передач та посилок у чоловічих колоніях залежить від виду режиму та умов відбування покарання; у жіночих колоніях вона необмежена. Перевірити ліміти посилок можна за таблицею, яку зробили активісти «Відкритого простору».

Здебільшого список дозволених продуктів для колонії збігається зі списком дозволених продуктів для СІЗО (див. вище).

Чи потрібно передавати одяг?

У колоніях (крім колоній-поселень) в’язням обов’язково видають тюремну робу — вона буде основним одягом. Однак можна передати до колонії майки, футболки, спіднє та шкарпетки, зокрема вовняні.

Щодо взуття, то важко сказати, яке дозволятиме адміністрація колонії. Можна спробувати передати чорні кросівки без логотипів, вставок, шнурівки — так шанси, що ухвалять, найвищі.

Як передати медикаменти?

Ліки можна передати до медичної частини колонії або надіслати поштовою посилкою. Посилки та передачі з ліками й вітамінами не додаються до ліміту посилок — у ліків він свій. Якщо засуджений занедужав, він може отримати додаткові посилки з медикаментами понад ліміт. Що саме і скільки можна передати, вирішує лікарська комісія або лікар колонії чи лікарні при ній.